«Ucraina Più – Milano»: Культурна асоціація українців в Мілані
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Італії, станом на 2019 рік 239 424 громадян України мають дійсні дозволи на проживання в Італійській Республіці, зареєстровано понад 100 асоціацій українських громад, які діють відповідно до статутів затверджених місцевою владою. Крім цього, на території Італії функціонує 26 українських недільних шкіл.
Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook UA Diaspora Italia - Сторінка української діаспори в Італії
Українська громада Мілану після благодійний концерт Христини Панасюк
Українські асоціації підвищують впізнаваність України у світі через поширення знання про Україну, є суб’єктами культурної дипломатії та репрезентують Україну через потенціал культури.
Сьогодні знайомимось з Іриною Луць, однією із засновниць асоціації «Ucraina Più – Milano». Незважаючи на короткий період свого існування, асоціація встигла активно себе проявити. Об'єднавшись в 2019 році з уже існуючою і консолідованою асоціацією «Україною Плюс», появилась змога ефективніше організовувати, як спільні заходи, так і ті, що велись на локальному рівні в Мілані.
Липень 2019: фольклорний гурт «Крячківка» організував європейський тур і запропонував провести 3 виступи в Італії, а саме в Мілані, Тієне і в Сан Дона ді П’яве;
6 жовтня 2019: фестиваль української культури «Укро 2019» від асоціації брали участь «Folk Dance» - Мілан, «Music Club Марини Червінської» - Венеція, Аня Пономарьова - Местре, Дует «Sogno» - Віченца, школа «Світанок» - Сан Дона ді П’яве;
Кінець жовтня 2019: тур в регіоні Венето Тріо Бандуристок «Вишиванка» (7 локацій).
26 жовтня 2019: благодійний концерт Христини Панасюк у Генеральному консульстві України в Мілані, детальніше про виступ в онлайн газеті «Час»;
23 листопада 2019: презентація книг української авторки Юлії Матту, детальніше про зустріч в онлайн газеті «Час». Юлія Матту також ініціювала збір книжок сучасних українських авторів для майбутньої бібліотеки в Мілані, більше інформації на порталі «Українське Слово»;
Грудень 2019: участь Сузанни Мікли у конкурсі картин малого формату в мистецькому центрі GAR (Мілан);
14 грудня 2019: Участь у різдвяному заході у місті Падуя «Різдво в Ромунії, Молдові і Україні»;
15 грудня 2019: Святий Миколай в школах «Світанок» і «Сонячні промінці» Тревізо і Сан Дона ді П’яве.
17 січня 2020: участь у якості гостей під час вечора поезії в мистецькому центрі GAR (Мілан), ми презентували кілька віршів українською мовою з італійським перекладом.
Танцювальний колектив «Folk Dance» був запрошений в якості гостей на концерт Навки в Мілані 20 жовтня 2019, на благодійний захід в Мортарі 21 листопада 2019, а також у школі латиноамериканського танцю «Isola Latina» давав майстер клас гопака 21 грудня 2019.
Протягом карантину дівчата продовжували займатись в режимі онлайн і підготували два танці. При першій нагоді відзняли відео з танками «Чобітки» в червні і «Палала Зірка» в липні 2020. У серпні 2020 взяли участь в міжнародному фестивалі-конкурсі «Ти у моїм серці, Україно».
Світлана Олексійчук мала можливість поспілкуватись особисто з Іриною Луць та розібратись у всіх тонкощах культурної дипломатії.
Як ви пояснюєте для себе таку велику кількість українських асоціацій в Італії? Розкажіть про «Ucraina Più – Milano». Як була заснована, яка візія та яку місію ставите перед собою, як ініціативна група.
Скажу, що насправді кількість українців, які проживають в Італії, значно більша, бо не всі зареєстровані офіційно. В Італії є 20 регіонів, близько 110 провінцій, в кожній з них є українські спільноти. Тому, згідно загальних цифр, можна припустити, що на кожну організацію мало б припадати в середньому 2000 людей. Якщо говорити про Мілан та його околиці, то тут проживає більше 19 000 українців, з них тих, які мають справді проактивну позицією є близько 1 000 людей. Тому я можу сказати, що українських асоціацій вже й не так багато, їх достатньо, а якщо створюються нові, то значить є така потреба. Ну, і не варто забувати, що організації бувають різного спрямування: культурні, профспілкові, волонтерські, з юридичними послугами тощо.
Протягом останніх років наша група, в Мілані, брала участь у різноманітних культурних та соціальних ініціативах, а також організовувала заходи у співпраці з українськими та італійськими асоціаціями часто за сприянням генерального консульства України в Мілані.
Коли виникла потреба легалізуватися, ми вирішили об’єднатись з уже існуючою і консолідованою Асоціацією «Україна Плюс», яка оперує в регіоні Венето понад 16 років. Таким чином, з травня 2019 розпочало своє існування локальне представництво-філія «Ucraina Più – Milano». Ми об’єднали свої зусилля, щоб отримати досвід, а ще, щоб уникнути реєстрації організації. Але, як виявилося, реєстрація стала необхідним кроком для нас.
Закон третього сектору передбачає таку особливість – в кожному регіоні свої принципи роботи з громадськими організаціями. Тобто, якщо ми претендуємо на місцеве чи регіональне офіційне фінансування чи виділення благодійних коштів, для цього потрібно мати реєстрацію асоціації саме в Мілані, там, де організація буде функціонувати. Якщо коротко, то те, що є прийнятним для Риму, не підійде для Венеції. Щоб залишити зв’язок з корінною організацією, ми суттєво не змінювали назву «Ucraina Più – Milano».
Раніше я не задумувалась над ідеєю створення і тим більше очолення української організації. В Італії я вже 22 роки, мій чоловік – італієць. Я завжди сумлінно виконувала обов’язки українки, як громадянки: справно ходила на вибори, звичайно ж відвідувала церкву та не більше. Все змінилося після 2014 року. Тоді виникло гостре бажання зробити для України щось корисне. До 2018 року в нас був надійний кістяк і ми заговорили про асоціацію.
Я дружу з Тамарою Позняковою, яка очолює організацію «Ucraina Più» у Венетто. Саме вона запропонувала об’єднатися і надихнула мене. За декілька років нам вдалося зібрати активну ініціативну і дуже різносторонню групу небайдужих людей, які прагнули розвитку. Для мене важливим є той момент, щоб діяльність організації спрямовувалась на створення цікавого українського «продукту» не тільки для українців в Італії, а в першу чергу привернути увагу саме італійців.
Судячи з того, скільки українців відвідують Італію, як туристи кожного року, переїжджають на постійне місце проживання, італійська культура викликає значний інтерес, але наскільки українська культура та історія цікава італійцям? Які ваші спостереження?
Все залежить від подачі. Є італійці, що взагалі не цікавляться культурою, їм далеке навіть їхнє, рідне, а до чужого їм тим більше байдуже. Це не тільки в Італії, так буває в будь-якій країні. А є такі люди, яким цікаво все. Знаєте, за скільки років життя тут, в мене склалося враження, що більшість італійців сприймають Україну, як щось екзотичне. Наш обов’язок – переконати, що це не так. В мене був такий випадок, що при організації одного з заходів, де я збирала документи, прийшлось багато спілкуватися з італійськими чиновниками, одному я розповідала про голодомор, він був шокований, бо навіть не підозрював, що таке могло відбуватися.
Мабуть, найбільший резонанс серед акцій, проведених «Ucraina Più – Milano» цього року, був неповторний гопак біля підніжжя головного храму міста – Duomo. Ці барвисті кольори українських народних костюмів не залишили байдужими нікого, а спрацьованість колективу захоплює навіть самого прискіпливого критика. Як вам вдалось організувати цей перформанс в центрі міста, подолати всі бюрократичні питання, ще й у період Коронавірусу?
О, ідея цього чудового заходу належить керівнику колективу – Олені Громик. Ми хотіли підтримати дівчат, надихнути їх на перемоги. Ми записали ще два відео, одне в горах, а інше на березі озера, ці записи теж популярні, але не наскільки, як танець біля собору. До речі, наші дівчата у серпні прийняли участь в міжнародному фестивалі-конкурсі «Ти у моїм серці, Україно» в онлайн режимі, отримали перше місце.
Якщо говорити про організацію танцю в Мілані, то це було не так важко, як ми собі уявляли. Щоб отримати дозвіл, ми подали заявку в мерію, потім нам зателефонували і ми отримали «тисячу питань». Після того, як все було залагоджено, ми отримали дозволи в поліції. Дівчата гарно станцювали, ми зробили багато чудових фото та відеозаписів. А щодо відео, в інтернеті популярнішим є уривок, дуже шкода, що повна версія має менше переглядів, бо там такий гарний початок – вірш, який багато пояснює.
Нам дуже пощастило, що встигли все організувати до нової хвилі карантину, дівчата танцювали біля собору 18 жовтня, а вже 6 листопада почався жорсткий карантин. Щодо оформлення документів, то для мене це неважко, бо близько 20 років працюю в офісі, тому робота з документами мені дуже близька.
Хто і як може стати членом асоціації та хто сьогодні є рушійною силою «Ucraina Più – Milano»?
Згідно нашого статуту, членом асоціації може стати будь-хто з бажаючих. Зразок статуту нам надала організація «Arci», з ними разом ми узгоджували та доопрацьовували усі пункти. До речі, вони також надають юридичні і адміністративні консультації меншим організаціям-філіям, захищають права людей і слідкують за їх дотриманням.
Зараз в нашій організації близько 20 людей. Серед нас є Олена Громик, яка займається танцювальним колективом, є інші творчі люди, філологи та історики, туристичні гіди та перекладачі, а ще є ті, які відповідають за розвиток фінансової грамотності. Основна мета нашої організації – розвивати себе та створити сприятливі умови для розвитку інших.
Щодо рушіїв. Одного разу священник сказав мені, що життя – це рух, поки ми рухаємось – ми живемо.
Незабаром, у Мілані (Via Novi 2 (на розі Via Tortona 32)), відбудеться виставка італійського фотографа Enzo Dell'Acqua «Kyiv review», ініціатором якої є асоціація «Ucraina Più – Milano». Розкажіть, будь ласка, більш детально про цей захід.
Виставка вже готова, ми тільки чекаємо дозволу для старту. Я можу довго про неї говорити. Це не просто виставка, вона сенсорна. Її мета – відтворити той емоційний стан у глядача, який зумів відчути автор. Фотограф Енцо Дель’Аква сам запропонував її організувати. Він хоче розповісти про Україну мовою мистецтва. На його думку, в такий спосіб, більше людей зможе відкрити для себе Україну по-новому. Він хоче дати зрозуміти, що те, що зараз діється в нас, може статися будь-де. Фото для виставки він зробив, коли побував у Києві в серпні 2019 і 2020 року. У 2019 році він потрапив на урочистості до Дня незалежності, там побачив марш матерів, сини, яких загинули на війні. Фотограф відчув атмосферу «підвішеності», його фотороботи зберегли це відчуття.
Енцо Делль’Аква – італійський фотограф, письменник, художник і музикант. Частину своїх робіт, які чекають на виставку, спрямовує на візуальне сприйняття та на семантику образів. Володар численних нагород і презентер багатьох виставок в Європі й у світі, наразі всю свою творчість націлив на Україну та Київ.
Енцо Делль’Аква в одному зі своїх інтерв’ю зазначає, що насправді ця виставка – це мікс почуттів іноземця в Україні, це те, що відчуває людина, яка приїхала до Києва з будь-якого куточка планети.
Формат виставки трохи незвичний, більше 200 світлин та відео представлені глядачеві в різних форматах. Там буде три виставкових зали, в одному з яких буде перехід від чорно-білих до кольорових фото, в іншому – буде відтворено за допомогою протилежних екранів і постерів стан «підвішеності», а в останньому залі відвідувачі побачать відео з Мілану і Києва, в кожному залі автор планує використати музичний супровід. Все треба бачити на власні очі. Тому, всіх запрошуємо, приходьте, будемо раді.
Для нас дуже важливий успішний старт в Мілані, тому що він стане візитівкою для інших італійських та європейських міст, Києва в тому числі, а також плануємо повезти її і за океан.
Хто фінансує «Ucraina Più – Milano»? Наскільки важко знайти ресурси для розвитку асоціації та забезпечення програмної діяльності?
Кошти шукати важко. Якщо до пандемії в нас було декілька спонсорів, то зараз їх нема. Нам прийшлось створити збір коштів на італійській платформі. Я більше, ніж 10 років працюю в банківській сфері, тому в своїй громадській діяльності стараюсь максимально використовувати набуті знання та досвід. Зважаючи на вище сказане, ми впевнені, що все буде добре!
«Produzione dal Basso» (https://www.produzionidalbasso.com/project/kyiv-review-mostra-fotografica-sensoriale/?fbclid=IwAR2dcZEgGYdqM8fyt-tODN-i-bXZiVoatVi9cpA5TTU46Xjc-vC-4PJaLZo)
Із якими асоціаціями/організаціями співпрацюєте на національному чи міжнародному рівнях?
Співпрацюємо та спілкуємось з багатьма українськими асоціаціями в Італії. До речі, у Флоренції є українська бібліотека, саме від них ми запозичили ідею створення і нашої. Вже зібрали скільки гарних книжок, залишилось тільки знайти ідеальне приміщення. В мене була мрія, щоб більшість книжок в нашій бібліотеці мали автографи авторів або присвяти. Моя подруга письменниця з Києва Юлія Матту допомогла здійснити цю мрію, вона провела акцію в Україні, під час якої зібрала авторські книжки з автографами.
Ми співпрацюємо і з організаціями з України, організовуємо спільні заходи.
Мілан, листопад 2019, зустріч з письменницею Юлією Матту
В соцмережах ви товаришуєте з засновницею Всесвітнього Дня вишиванки, Лесею Воронюк, ви мали спільні заходи?
Так, з пані Лесею ми знайомі особисто. Вона приїжджала до нас на показ фільму «Спадок нації» в рамках днів української культури в Мілані у 2018 році. Це була цікава історія, бо спочатку я познайомилась з Сашею Ткачуком – ще одним творцем цього фільму. Відразу після перегляду фільму в консульстві, ми з дівчатами вирішили, що саме цей фільм має побачити італійська публіка.
Я часто прошу по допомогу в українських друзів, вони мене зводять з прекрасними людьми. Знаєте, моє кредо по житті – стукай в усі двері. Я практикую цей підхід.
Лесею Воронюк, Ірина Луць, Олена Дідик
Які основні виклики для «Ucraina Più – Milano» є зараз? Як ви намагаєтеся їх подолати?
Викликів багато. І це нормально. Я кажу завжди, що все можна вирішити, зробити, було б бажання. Якщо воно є, то - тоді можливо все.